Дитяча акробатика

Займатися акробатикою можна як окремою дисципліною, так і в рамках спортивної гімнастики. Як самостійний вид спорту акробатика доступна з десяти років, тому сюди, як правило, приходять із гімнастичної школи, куди беруть фактично із чотирьох років, навіть незважаючи на санітарні норми, які дозволяють займатися з дітьми тільки з п’яти років. У спортивній гімнастиці акробатичні вправи роблять різко, в акробатиці, як окремому виді спорту, рухи робляться із зусиллями, але статично. Але якщо в дитини зайва енергія, вона однозначно буде мати куди її діти.

Трюк

Характеристика спорту

Спортивна акробатика — дитячий спорт, адже у виступах парами й групами є вікові категорії  від 11 до 16, від 12 до 18, від 13 до 19 і від 14 років більше, остання категорія хоч і передбачає дорослі розряди, але на початковому етапі виступають усі ті ж діти. У цій спортивній дисципліні акробатичні вправи виконуються завдяки рівновазі, спортсмени балансують на своїх руках, також підтримують партнерів, роблять обертання корпуса з опорою, а також без неї, роблячи сальто в повітрі.

Тренування

Змагання складаються з акробатичних стрибків, виступів у парах, у великих групах жінки виступають по троє, а чоловіки — по четверо. У програмі акробатичних стрибків обов’язково застосовується темпове сальто (при ньому поворот здійснюється до 180 градусів) і гвинтове сальто (поворот більше 360 градусів). У групових змаганнях, виступах парами застосовують статичну вправу, яка робиться за допомогою балансування, а також темпову вправу, яка ще називається вольтижувальна. Система оцінок запозичена в спортивній гімнастиці.

Акробатика тривалий час в історії була цирковою дисципліною, однак у давні часи її елементи широко застосовували у військовому мистецтві. Незабаром, у ХІХ столітті сформувалася спортивна дисципліна, яка продовжувала залишатися основою для циркових виступів. В 1932 році акробатика вийшла на олімпійський рівень, коли акробатичні стрибки (чоловічий тамблінг) були включені в олімпійську програму Х ігор. Це стало каталізатором змагань, які почали проводити по усьому світу, у СРСР перший чемпіонат всесоюзного масштабу пройшов в 1939 році. Акробатика є олімпійським видом спорту тільки в індивідуальному заліку, групові змагання проходять на рівні чемпіонатів світу.

Особливості занять

Програма спортивної акробатики корисна на початковому етапі для всіх дітей, адже вона основана на загальнорозвиваючих вправах. Але потрібно придивитися до даних дитини й до його енергії, адже це вид спорту підійде насамперед дітям, які сильні, спритні, швидкі, мають амбіції й не можуть знайти застосування своїм здібностям. Також спортивна акробатика підійде тим, хто хоче спілкуватися із цілеспрямованими й організованими однолітками.

Спортивна група

Перш ніж займатися спортивною акробатикою як видом спорту, дітей віддають на наступні заняття:

  1. Спортивна гімнастика — дівчинки відвідують із п’яти, хлопчики — із шести років. Акробатика, щоправда, починається пізніше — близько семи років і включає спочатку виконання переворотів з опорою, наприклад колесо, мостик, але незабаром діти вчаться робити сальто, фляк, темпове сальто, гвинт і інші вправи, які відповідають дорослим розрядом.
  2. Циркова гімнастика — спорт для найменших, адже тут потрібна гнучкість, яку мають маленькі діти, тому в циркову секцію можуть взяти навіть із трьох років. Проблема полягає в тому, що циркових секцій дуже мало, справжній цирк значною мірою є заняттям, яке передається від батьків до дітей. Маленьких дітей, на відміну від спортивної гімнастиці, навчають в основному статичним вправам, а не стрибкам. Однак у циркових гуртках при фітнес центрах є можливість також вправлятися в повітряній гімнастиці на трапеції або на полотнах, це дітям дуже цікаво.
  3. Акробатика на батуті — дуже привабливий для дітей вид спорту. Дітлахи у захваті від однієї думки від того, що їх робота — стрибати на здавалося б атракціоні. Спочатку воно так і є, але незабаром розумієш, що тут потрібна гранична концентрація, щоб уникнути травм на запаморочливих трюках.

Плюси й мінуси

Звичайно, спортивна акробатика для дітей має багато плюсів. І справа не в пригніченні енергії гіперактивних малят, як часто представляють заняття спортом дітей, а в навчанні праці, одержанні професійних навичок, ранній соціалізації, вихованні відповідальності, у колективних виступах — взаємодопомога й взаємовиручка.

Виступ

Секція акробатики також дає фізичну підготовку (сила, витривалість, реакція), це теж важливий елемент розвитку дітей. Але також є багато мінусів, які потрібно враховувати до того, як дитина піде навчатися й під час навчання:

  • акробатика для дітей може приводити до травм, у тому числі й небезпечним, адже з першими успіхами обов’язково збільшується й складність, а трюки можуть бути запаморочливими;
  • ходити потрібно часто, можливо й щодня, це організовує, але, погодитеся, трохи забирає дитинства, дівчата іноді так з ностальгією дивляться на ляльки, у які не награлися;
  • сильна залежність від тренера, а в гімнастиці й акробатиці є багато тренерів зі складними характерами й долями, далекими від мрій, складний характер тренера може приводити до конфліктів з дитиною та батьками, а іноді і до травм;
  • можливі великі витрати на екіпірування, поїздки, змагання, особливо в дорослих розрядах;
  • труднощі підліткового віку — статеве дозрівання може привести до проблем у цьому спорті, де потрібно щільна статура, а не красиві форми, які можуть виявиться генетично;
  • можливе звикання до спорту, колективу в процесі багаторічних занять, у той же час обставини можуть скластися так, що спортом вже не буде можливості займатися;
  • можливі хронічні захворювання — суглобів, спини.

В цілому батькам потрібно вирішувати самим, давати дитину на акробатику чи ні, але у всякому разі з акробатикою потрібно дотримуватися техніки безпеки, проявляти обережність і завжди тримати руку на пульсі, щоб вирішувати труднощі, яких багато в цьому спорті.

Ссылка на основную публикацию