Дитячий акробатичний рок-н-ролл

Важко об’єднати серйозний акробатичний спорт і танці. Але одному танцювальному напрямку це цілком вдалося — це акробатичний рок-н-рол. Як і в будь-якому гімнастичному й акробатичному напрямку спорту, акробатичним рок-н-ролом починають займатися з юних років. Адже складні трюки потрібно вивчати роками, відточуючи кожен рух, і, щоб досягти успіху, потрібно починати займатися якомога раніше.

Емоції в танці

Історія танцю

Зміст

Танець зародився в США на основі танцю чорношкірих американців лінді хоп, який виник у Нью-Йорку майже сто років тому. Лінді хоп у свою чергу відділився від танцю свінг, ці напрямки розвивалися разом із джазовою музикою. Назва лінді хоп походить від імені Чарльза Ліндберга, який уперше перелетів Атлантику на літаку й люди, радіючи події, придумали танцювальні рухи, пов’язані зі стрибками й польотами над танцполом. Лінді хоп — звичайний танець, який виконувався з імпровізованими елементами. Рок-н-рол же відрізняється строгою постановкою, де акробатика й хореографія строго регламентовані, це змагальний спорт, у якому помилкам не місце.

Костюми

Слово рок-н-рол у перекладі позначає «качатся й крутитися». Почався танець із фільму «Шкільні джунглі» (або «Джунглі грифельних дощок», як ще цю назву перекладають), який вийшов в 1955 році, у цьому творі запальний танець супроводжувався піснею Rock Around the Clock. Слідуючи за героями фільму, танець почали танцювати у всій Америці, але до спорту було ще далеко. Також розвивався й схожий танець, бугі-вугі.

Але саму пісню співак Білл Хейлі записав 12 квітня 1954 року, цей день уважається всесвітнім днем рок-н-ролу, у Росії, до речі, збігається із Днем космонавтики (Гагарін у космос полетів). А назва стилю музики була придумана ще раніше — на початку 50-х років ХХ століття цю назву озвучив диск-жокей однієї з радіостанцій США Аллан Фрід.

В 70-х роках ХХ сторіччя хореограф зі Швейцарії Рене Сагарра систематизував танцювальні рухи і поєднав їх з акробатичними, так з’явився рок-н-рол з усіма спортивними атрибутами — правилами, журі, спортивними фестивалями. Танець перейшов з дискотек на спортивні танцювальні майданчики.

В 1974 році Францією, Італією, Німеччиною й Швейцарією була заснована Європейська асоціація рок-н-ролу, незабаром до неї приєдналися інші країни, і організація стала всесвітньою, до якої приєдналася федерація джазового танцю.

Історія в Росії

Перший клуб з цього танцювального спорту відкрився в Москві в 1986 році, організатором був Олексій Голєв, уже через рік був проведений перший турнір.

Виступ у парі

Сьогодні в Росії цей спорт розвивається практично у всіх регіонах, але лідерами вважаються клуби Москви, Ростова-на-Дону, Санкт-Петербурга й Калінінграда. В 2010 році росіяни стали чемпіонами світу серед дорослих і юніорів.

У Росії професійно займається біля десяти тисяч спортсменів, щорічно проводиться близько десяти великих змагань. Самими титулованими спортсменами є багаторазові чемпіони світу Ольга Сбитнєва й Іван Юдін.

Характеристика

Танець тривалістю близько півтори хвилини виконується під специфічну музику із чітким ритмом. Складність залежить від вікової, професійної групи і визначається трюками — найпростіший клас А має тільки рухи ногами, і прості елементи напівакробатики, більш досвідчені танцюристи роблять акробатичні елементи, у тому числі сальто. Вища акробатика може включати подвійні піруети, потрійні сальто. Це найскладніший клас — М відрізняється великий видовищністю, оскільки в ньому багато важких для виконання акробатичних елементів, кількість і види яких визначаються правилами.

Група формейшн

Танець парний, на кожному партнерові лежить своя частина відповідальності. Через багато трюків часто виникають травми — ушкодження стосуються м’язів, зв’язок, колінних суглобів. Буває груповий рок-н-рол (формейшн), він виконується без пар або багатьма парами. Але цей напрямок не такий видовищний й акробатичний, як парний танець, і схожий на чірлідінг.

Дитячий спорт

Дитячий рок-н-рол уже з юних років включає напівакробатику, а потім і акробатику, тому в розминку включається розробка м’язів преса, спини, плечового пояса, ніг, вправи для зміцнення й розтягання зв’язок. Танцюрист, щоб виступати природно й емоційно, повинен розвиватися гармонічно.

Стрибок

Програма навчання дітей тривала, вона не відразу починається із професійних рухів і трюків, можна сказати, що початкова підготовка далека від складних танцювальних рухів і доступна найменшим дітям, з п’ятирічного віку.

На першому етапі дітей вчать простим танцювальним поняттям:

  • зміцнюють здоров’я, гармонічно розвивають організм;
  • вчаться відчувати різні рухи з точними параметрами;
  • формують правильну поставу;
  • грають у різні рухові ігри, імпровізують під музику, використовуючи базові танцювальні кроки з елементами аеробіки.

На другому етапі дітей навчають:

  • розвивають спритність і гнучкість вправами спеціальної фізичної підготовки;
  • відпрацьовують координацію за допомогою рухової підготовки;
  • освоюють різні танцювальні стилі, з’єднуючи елементи;
  • вчаться розбиратися в музичній виразності, рухаються строго під музику.

На третьому етапі дітей учать:

  • кроки рок-н-рола в різних варіаціях;
  • напівакробатичні трюки;
  • елементи акробатики;
  • зв’язку акробатичних і танцювальних елементів.

Серед напівакробатичних трюків, доступних для дітей, можна виділити: сед на коліна, сед кутом на руки, стрибок ноги нарізно, вертушка, сед на стегна, стрибок через руку.

Переваги спортивного танцю

Заняття спортивним танцем має переваги перед просто заняттям спортом або просто заняттям танцями.

Трюк

  1. За допомогою цього танцю діти формують поставу, підвищують м’язовий тонус, у них хороша розтяжка, це все в цілому зміцнює організм.
  2. Крім того, діти добре розвиваються психологічно — вони прекрасно відчувають ритм, упевнено танцюють не тільки в спортзалі, але й на дискотеках і будь-яких танцювальних майданчиках.
  3. Складний танець із партнером розвиває почуття відповідальності, діти також вчаться чемно й адекватно спілкуватися із протилежною статтю.
  4. Заняття захоплюючі й одночасно забирають багато енергії в юних танцюристів, так що вони менше сидять за комп’ютером і більш урівноважені в школі й родині.
  5. Танець — це не тільки розвага, але й професія, яка може в житті пригодитися. Заняття рок-н-ролом може стати основою для інших танцювальних напрямків або занять іншим спортом. Адже діти проходять серйозну підготовку, яка справить враження будь-якого тренера або хореографа. А участь у шкільній, інститутській самодіяльності завжди великий плюс для дитини, підлітка й дорослого юнака й дівчини. Не говорячи вже про запас здоров’я, яке формується на все життя.

Безпека

Танцювальні вправи можна проводити прямо на паркеті. Але акробатику потрібно вивчати й удосконалювати на м’якій поверхні. Падінь не уникнути, і при кожнім торканні твердої підлоги може бути травма. Потрібний догляд тренера на складних вправах, щоб забезпечити додаткову страховку.

Політ

Також особливу увагу потрібно надати взуттю. Займаються в кросівках — розрізняють танцювальні й бігові. Танцювальні називають джазовками. Вони цілком підходять для хлопців, які в загальному не роблять акробатичних трюків, пов’язаних з падіннями з великої висоти.

Ну а дівчатам потрібні кросівки з більш товстими пружинячими підошвами. Адже постійні стрибки провокують надламиметатарзальних костей (дрібних костей стопи), плоскостопість і інші захворювання стопи. При можливих падіннях на коліна потрібно використовувати наколінники, оскільки ці суглоби досить легко травмуються. Найкращий вибір для дівчат — американські кросівки для чірлідінга, краще високі, що захищають голеностоп.

Ссылка на основную публикацию