Вправи логопедичної гімнастики на звук К

Звук «к» напряму пов’язаний з коренем язика. У ряді випадків звук вимовляється змазано і нечітко, чіпляючи інші звуки — «г», «х», «д», «т». Тут можлива причина, пов’язана з вродженим відхиленням. Можуть вплинути на якість звука стресові ситуації, наслідки пошкодження органів мови і дихання, після яких-небудь травм. Найпростіша причина — дитина просто лінується. Ми повинні вчасно, на ранньому етапі розібратися із ситуацією і вчасно почати роботу по корекції мови.

Літера

Особливості занять

Щоб дитина говорила чітко, бажано виправляти мову з раннього віку. Особливіть навчального процесу відносно вимови звука «к» полягає в тому, що потрібно спрямувати увагу малюка на внутрішню (середню і задню) частину язика. Але в утворенні звуків приймають участь і інші органи мовного апарату. Це верхня і нижня щелепа, губи, м’яке і тверде піднебіння. Допоможе нам у правильній взаємодії всіх цих органів артикуляційна гімнастика для задньоязикових звуків.

Необхідно ретельно підготуватися до проведення уроків. Скласти план тренувать з поступовим збільшенням нагрузки. Приготуватися до того, що будуть потрібні зеркала — великі і маленькі. Необхідно буде придбати засоби коректування положення язика в роті — медичні дитячі шпателі. Можна використатит ложку або власний палець, загорнутий в стерильну серветку. Також потрібно приготувати флакончик із спіртомісткою рідиною для дезинфекції предметів, які будуть фіксувати положення язика в роті.

На занятті слід дотримуватися певних правил:

  1. Вправи виконуємо два-три рази на день. Тривалість тренування — біля п’яти хвилин.
  2. Рух артикуляційних оранів повторяємо по 4 — 5 разів.
  3. Ускладнювати тренування потрібно поступово, не допускаючи перенапруги м’язів.
  4. Спершу потрібно відпрацювати статичні позиції язика у даних вправах. Достатньо 10 — 15 секунд на кожне положення язика.
  5. Потім ці позиції язика потрібно з’єднати з рухами інших органів артикуляційного апарату і підключити дихальний відділ організму.
  6. Зв’язати положення чи тренування м’язів з яким-небудь персонажем з казки, предметом із житття (мавпочка, лопаточка, мостик). Ввести дитину у гру.
  7. Нову вправу вводити тільки після закріплення попередньої.
  8. Необхідно, щоби дитина при виконанні даної гімнастики сиділа на стільчику, щоби концентрація енергії була у верхній частині організму.
  9. Дитина повинна сидіти перед дзеркалом, щоб бачити свою артикуляцію і запам’ятовувати правильні рухи.

Якісне виконання вправ багато в чому залежить від педагога. Для того, щоби зрозуміло пояснити рух, потрібно вміло опоказати «невидиме». Дорослий перед початком занять сам поетапно повинен відпрацювати урок, придумати цікаву ігрову постановку. І вже потім у процесі тренування учитель акуратно вмішується у хід заняття за допомогою дитячого шпателя, рухаючи язик в потрібну частину рота. У досягненні необхідної мети допоможе комплекс артикуляційної гімнастики задньоязикових звуків.

За допомогою даної гімнастики відпрацьовується правильна вимова букв «к», «х,» і «г». Нас цікавить звук»к». Його складніше вимовити з точки зору м’язів язика. Перейдемо безпосередньо до опису вправ для постановки даного звуку.

Слова

Вправи

«Язичок – борець»

Укріплюємо мускулатуру язика. Дорослий сідає перед лицем дитини і пояснює їй прави гри, в якій язичок буде боротися зі стороннім  предметом в роті. Нехай стороннім предметом буде чиста ложечка. Предмет впирається у верхню частину кінчика язика і починається «боротьба». При цьому рот повинен бути достатньо відкритим, щоб було видно язик. Наш «борець» намагається виштовхнути «чужака» зі своєх території.

Викладач намагається побачити вигнуту спинку язика, який рухається до піднебіння. При цьому необхідно добитися того, щоб трохи піднявся корінь язика. Дану вправу слід робити у декілька етапів, які повинні бути розділені у часі. Не перегрузіть мускулатуру язика, інакше потім доведеться довго відпочивати. Задача дорослого — домогтися потрібного положення «борця» у роті малюка — піднятися повинна не лишень середина, але і корінь язичка. У наступних уроках потрібно закріпляти положення язика, щоб дитина запам’ятала.

Назви

«Масаж»

Розслабляємо м’язи язика, збільшуючи кровопостачання.

Привідкрити рот, посміхнутися. Рухати язичок по нижній губі вперер-назад, покусуючи його зубками.

«Самомасаж»

Навчитися розслабляти розпластаний на губі язик.

Посміхнутися, подати язик вперед, привідкрити рот. Язик слабо прижати до нижньої губи. Похлопати язичок губами — на видосі вийде «пя-пя-пя». Дану вправу ще називають так — «наказати неслухняний язичок».

«Млинець»

Вчимося утримувати язик у розслабленому стані.

Рот відкритий. Язичок лежить і «відпочиває» на нижній губі. У такому стані посміхнутися, потім забрати посмішку з лиця. Далі чергуємо і міняємо міміку лиця.

«Мостик»

Вчимося вигинати і утримувати язик дугою до твердого піднебіння, тим самим розвиваємо мускулатуру язика.

Відкрити рот, обперти язичок гострим кінцем у передні нижні зубки і вигнути гіркою. Шпателем допомогти дитині зробити дугоподібний мостик у роті. Друга назва цієї вправи «гірка».

«Мостик сміливо ми зберемо і дуже швидко розберемо»

Зв’язуємо вправи напруги і розслаблення.

Привідктири рот, вперти язик у нижні передні зубки і вигнути гіркою. Зафіксувати, а потім розслабити його — опустити донизу. Потім по черзі повторяємо ці рухи.

«Лопаточка»

Розслабляємо м’язи язика.

Посміхнутися, привідкрити рот і покласти розслаблений язичок переднім краєм на нижню губу. Відпочиваємо декілька секунд.

«Вітер дує з гірки»

Вчимося гнати повітря по язику. Включаємо в роботу органи дихання.

Відкрити рот і зробити «гірку». Вдихнути і видихнути, направляючи повітря по язичку назовні. Зосередити увагу дити на «перехід» вдоху у види. В цей момент м’яке піднебіння піднімається і закриває хід повітря у порожнину носа. Виходить кряхтячий видох. Ми починаємо переходити до вивчення звуку «К».

«Катання з гірки»

Укріплення м’язів язика. Активізуємо роботу м’якого піднебіння разом з дихальними органами.

На долоньку дорослого або дитини ставиться кулька, зроблена з вати чи паперу. Дитина відкриває рот і робить «мостик». Але наш язичок на мостику ще й «борець», край язика відсувається від передніх зубок, язичок готується до поштовху. Потім вдихаємо і різко видихаємо повітря, так, щоби посунути кульку до долоньки. На «кордоні» вхоха-вихода активно починають працювати м’язи м’якого піднебіння. Звук «к» повинен «вилетіти» з рота.

Перші звуки «к» будуть «напружені». Якщо чутність букви буде недостатньою, то слід попросити дитину покашляти у процесі виконання таких вправ, як «мостик» і «язичок-борець». Згодом з ходом занять дитина задіює роботу свого мозку і зрозуміє, як йому потрібно активізувати м’язи в роті і буква «к» буде вимовлятися спокійно. Особливу увагу слід звернути на чергування вправ із напруження і розслаблення м’язів. Шановні батьки, не спішіть і не прискорюйте процес. Бережіть м’язи язика дитини від перегрузок і результат обов’язково буде.

Ссылка на основную публикацию