Вправи дитячої мімічної гімнастики

Використання мімічної гімнастики при проведенні логопедичних занять є невід’ємною частиною роботи з постановки й коректуванню звуків у дітей з різними порушеннями вимови (недостатній розвиток мови, затримка мовного розвитку, дизартрія, заїкуватість). Мімічна гімнастика для дітей і артикуляційні вправи, які використовують у роботі з дітьми дошкільного віку логопеди, дають можливість підготувати м’язи й нервові закінчення для подальшої роботи з постановки звуків, чіткої дикції, більш точних рухів артикуляційного апарата під час мови. Допомагають не допустити розвиток неприродних артикуляційних рухів, дозволяють розслабити мускулатуру обличчя, тренують володіння й керування м’язами язика, губ, піднебіння. Ці цілі переслідують як статичні, так і динамічні вправи.

Усмішка

Рекомендації

Зміст

Для одержання хорошого результату необхідно дотримуватися ряду рекомендацій:

  • усі вправи виконувати перед дзеркалом. В ідеалі — це повинне бути велике дзеркало, у якім дитина буде бачити й себе, і логопеда;
  • акцентувати увагу під час виконання вправи тільки на одній групі м’язів;
  • вправи виконувати плавно, ритмічно й спокійно, не роблячи значних зусиль.

Нижче наведені різні вправи, мета яких — розвиток і зміцнення мімічних м’язів.

Хлопчик

«Зморщити й розтягти обличчя»

Хід вправи:

  • нахмурити чоло й брови, насупитися; на чолі при цьому утворюються вертикальні зморшки;
  • радісно й захоплено підняти брови; на чолі при цьому повинні утворюватися горизонтальні зморшки.

 «Закривання й відкривання очей»

Виконання вправи:

  • сильно замружити й відкрити очі;
  • повільно закривати й відкривати очі;
  • по черзі закривати спочатку ліве, потім праве око;
  • по черзі підморгувати правим і лівим оком.

«Оскал»

Гімнастика для обличчя:

  • губи й зуби зімкнуті; губи розтягнути в сторони, куточки поперемінно піднімати нагору, а потім опускати вниз;
  • оголити зуби, потім знову зімкнути губи;
  • пофиркування з вібрацією губ;
  • витягнути губи в трубочку, а потім розтягнути їх у посмішці, оголюючи зуби.

Школяр

«Піднімання й опускання кутиків рота»

Вправа:

  • поперемінно піднімати куточки рота зі стислими щелепами;
  • один за іншим опускати куточки рота; лицьові м’язи розслаблені, нижня щелепа опущена, очі закриті;
  • по черзі опускати куточки рота, щелепи при цьому стиснуті, губи зімкнуті.

«Надування щік»

Надуваємо щоки:

  • «помідори-товстуни» — надуваємо щоки;
  • «худенькі петрушки» — втягуємо щоки;
  • по черзі надуваємо праву, потім ліву щоки;
  • округлити рот як при вимові звуку «о»;
  • витягнути губи трубочкою;
  • зморщити ніс і пошепки сказати «фу»;
  • посміхнутися, показавши зімкнуті зуби

Виконувати вправи з дитиною (або групою дітей) можна в ігровій формі. Гра зацікавить їх більше, ніж просте виконання рухів перед дзеркалом. Нижче наведено кілька таких ігор.

Дівчинка

Гра «Маски»

Можливі різні варіанти гри.

Устаткування: маски із зображенням різних емоцій (смуток, радість, подив, нудьга, туга, страх), а також казкових персонажів.

Перший варіант

Педагог по черзі надягає маски (або просто показує їх) і просить повторити той вираз лиця, який зображений на масці, і назвати його. Дії супроводжується поясненнями педагога.

Запитання для обговорення гри:

  1. Які емоції ви найчастіше спостерігаєте в друзів (мами, бабусі, вихователя, перехожих)?
  2. А вам самим приємно бачити ці емоції?

Другий варіант

Логопед пропонує дошкільникам назвати вирази обличчя знайомих героїв з казок:

  1. Який вираз обличчя в Бармалея?
  2. А який в колобка?
  3. Уявіть собі, що ви стали добрим веселим Котигорошком (сумною Царівною Несмяяною). Який в нього вираз обличчя?

Третій варіант

Група ділиться на дві частини. Одна вирішує, якого казкового персонажа вона буде показувати, а друга по міміці повинна догадатися, кого зображують діти. Потім вони міняються місцями.

 «Світло моє, дзеркальце, скажи»

Хлопці стають обличчями один до одного по двоє. Педагог читає речення або вірш і пропонує зобразити мімікою суть прочитаного. Так діти вчаться показувати емоції, бачать, як це роблять інші.

Питання після гри:

Яку емоцію вам було зобразити найскладніше? А яку найлегше?

Німе кіно

Гра «Німе кіно» також можлива в декількох варіаціях:

Логопед «перетворюється» у телевізор, у якого немає звуку, і пропонує відгадати по його жестах і міміці, що він хоче сказати (хвалить, сварить, радіє, лякається, вказує на який-небудь предмет, просить принести або віднести його, підкликає когось до себе або просить піти). Після цього діти й педагог міняються ролями.

  1. Дошкільники діляться на дві групи. Вони повинні уявити собі, що стоять на різних берегах дуже бурхливої ріки. Першій групі дається завдання «сказати» без слів стоячим напроти, що необхідно сховатися, тому що їм загрожує велика небезпека.
  2. Діти повинні одним жестом або мімікою показати переляк, радість, утому, злість, подив.

Діти

«Іменини»

Два варіанти гри «Іменини»:

  1. Діти стають у коло, вибирають одного іменинника. Інші відіграють роль дарувальників. Іменинник вирішує, яким казковим персонажем він прагне бути, і сповіщає про це іншим. Дарувальники вирішують, який подарунок підійде цьому персонажу (персонаж може бути як чарівним, так і реальним), потім без слів, використовуючи тільки жести й міміку, підносять його іменинникові. Іменинник повинен відгадати, що за подарунок і подякувати. Діти по черзі виконують роль іменинника.
  2. Іменинник вирішує сам, яким казковим героєм він буде, але нікому не повідомляє. Мімікою й жестами він намагається повідомити про обрану роль. Педагог пропонує хлопцям відгадати, кого зображує їхній товариш, і що можна йому подарувати.

Питання після гри:

Який подарунок героєві сподобався найбільше?

«Фігури»

Дві групи дітей. Одна зображує відомого чарівного персонажа, а друга пробує довідатися, кого показують їхні товариші. Потім вони міняються місцями. Можна зображувати також різні емоції, а не тільки казкових персонажів (радісну, сумну, перелякану людину). За умовами гри «Фігури» — це експонати в музеї. Але якщо правильно відгадати, хто зображений, то фігура оживає.

Різноманіття прийомів, вправ, ігор, які використовуються для розвитку й зміцнення мімічних м’язів, досить велике. На жаль, в одній невеликій статті їм не вміститися. Практично з кожною артикуляційною вправою можна використовувати вірші для більшої зацікавленості дитини. Важливо розуміти, що хороший результат приносять тільки систематичні заняття, які проводяться досвідченим логопедом, підкріплені роботою педагогів дошкільної установи, а також домашньою роботою батьків з дитиною.

Ссылка на основную публикацию