Вправи логопедичної гімнастики У бабусі та дідуся

Для початку давайте з’ясуємо, що таке артикуляційна гімнастика. Це комплекс вправ для дітей дошкільного віку, який у веселій ігровій формі сприяє розвитку мовного апарату дитини. У процесі занять зміцнюється й покращується робота всіх органів, відповідальних за формування мови: гортані, язика, губ. Помітимо, що ці нескладні тренування будуть корисні не тільки дітям з очевидними мовними дефектами, але й усім дошкільнятам. Чим раніше почнете займатися, тим легше буде досягти очікуваного результату — після семирічного зрости виправити неправильну вимову звуків набагато важче, ніж у дошкільному віці. Тепер давайте ближче познайомимося із тренувальним мовним комплексом.

Родители

Комплекс упражнений

У бабусі та дідуся — артикуляційна гімнастика.

В одному селі жили бабуся й дідусь. Усе літо в них пробули в гостях улюблені внучата й за цей час неабияк поправилися, на молочку коров’ячому так на сметані із сирком від’їлися (щоки роздуваються). А приїжджали вони бідні, зовсім худенькі, тільки кістки стирчали, так шкіра висла (щоки втягуються).

Коли дідусь із бабусею зустрічали внучат, то радісно й весело їм посміхалися (посміхнутися настільки широко, щоб показати зуби). Потягнулися вони розцілувати дітвору (витягніть губи вперед). Коли наступного дня всі прокинулися, то сонечку й літній приємній прохолоді осяйно посміхнулися (знову ротик розтягти в посмішці).

Стали внучата чистити зубки, спочатку вгорі (широкий язик поміщаємо за верхньою щелепою). Потім ретельно почистили ліворуч праворуч, із зовнішньої й із внутрішньої сторони (відповідно переміщаємо). Про нижні зуби вони не забули, їх теж до блиску натерли (пересувається за нижню щелепу). Губки вони стиснули, і ротики сполоснули (щоки надуваються по черзі).

Бабуся поставила чайник, він уже гарячий і свистить із усіх сил (надуваємо разом щоки, потім видихаємо через рот). На столі вже розставлені тарілочки, і на них лежать смачні пиріжки (далі в абзаці працює мова; розтягнутий лежить на нижній губі). Пироги гарячі, діти дують на них, щоб не обпектися (дмемо на мову). Онученя бере тепленький пиріжок, жує його, загортає й прикушує (залишається розгорнутим, пожевать його, і, загорнувши за нижні зуби, прикусити). Пиріжки виявилися смачненькі, з вишневим джемом (облизуємо верхню губу, вперед та назад).

Турботливою бабусиною рукою на столі розставлені чашки, і квітковий чай у них уже налитий (розтягнута мова загинається до неба чашечкою). Щоб чашку остудити, треба подути на ніс (у тому ж положенні, дмемо нагору). Усе задоволені, смачний чай внучата попили (залишається так само й рухається вперед-назад).  Смачно поснідавши, діти губи облизали (кінчиком, круговими рухами облизуємо рот).

Бабуся шиє, а кіт весело проказит з котушкою ниток (у цьому абзаці продовжуємо тренувати язичок; кінчиком перебуває за нижніми зубами й пересувається вперед та назад). Внучата улюбленій бабусі ретельно допомагають, голки з нитками з’єднують (витягаємо вперед). Швейна машина строчить, шви рівно лягають на тканині (робимо їм руху вперед-назад). І знову внучата допомагають ниткою в голку потрапити (витягаємо вперед). Швейна машина продовжує працювати, шви рівно лягають на тканині ( вперед та назад). Машинка на зиґзаґ перемкнулася (ходить уліво й вправо). Рівно й красиво круглі ґудзички бабуся пришила (кінчик по черзі стосується щік, пальцем намагаємося штовхнути його в рот).

Дідусь справжній майстер, він змайстрував для дітвори гойдалку (широкий язик ставимо по черзі за верхні й за нижні зуби). На ній внучата вдосталь покаталися, поки не втомилися. Потім, відпочивши, пограли в хованки (ховаємо під верхню губу). Горище й льох, у них поховалася бешкетна дітвора (пересуваємо під нижню губу).

Внучка на поні красиво гарцює (язиком видаємо клацання). Кінські підкови голосно дзенькають і несуться галопом по глині (пересуваємо на верхню губу, цокаємо). Поні скакає неспішно, переходить на крок (цокаємо повільно, під’язичні зв’язки натягаються).

Вийшли внучата на лісову галявину й бачать там яскраву, спілу малину, цілий гай (мова прилипає до піднебіння, рот відкривається). Поважний індик поспішив до дітей назустріч, випнув груди й сказав: « бл-бл-бла» (розгорнутим язичком водимо по верхній губі й видаємо згаданий звук). І пішов індик. Цікавий і веселий день підійшов до кінця, пора по ліжечках діточкам. Завтра нам знову на прогулянку з дідусем і бабусею і їх внучатами, які так люблять усі разом займатися артикуляційною гімнастикою.

Особливості

Звертаємо вашу увагу, що для досягнення успіху дуже важливо проводити щоденні заняття з дитиною. Кожне завдання необхідно повторювати по п’ять-шість разів, можна два рази на день. Усі рухи виконуйте неспішно, бажано перед дзеркалом, тут важливий комфорт. Якщо дитина при виконанні гімнастики втомлюється, робіть перерву. Не сваріть і не критикуйте, а от за успіхи не забудьте похвалити. Дотримуйтеся наших рекомендацій і результат не змусить на себе довго чекати. Успіхів Вам і Вашому маляткові!

Ссылка на основную публикацию