Вчимося вимовляти звук Р з допомогою артикуляційної гімнастики

Звук Р — найскладніший для вимови, особливо сильні затруднення зазнають діти. Звичайно дитину, яка не вимовляє цей «рикаючий» звук, віддають на навчання до логопеда. Але фахівець може приділити тільки небагато часу, а батьки завжди поруч, вирішальним фактором в оволодінні правильною мовою можуть стати саме заняття з батьками. Артикуляційну гімнастику для звуку Р, можна цілком проводити в домашніх умовах, при щоденних заняттях дитина повинна незабаром навчиться правильно вимовляти цей звук.

Діагностика

Варіанти неправильної вимови

При вимовлянні звуку Р потрібні різноманітні зусилля — роль відіграє й розмовна практика, яка дозволяє управляти мовним апаратом, і вібруючі рухи язиком, при яких важлива амплітуда, сила руху повітря та інші фактори. Оскільки цей звук вимовити важче, ніж будь-який інший, то й слова з «Р» діти правильно вимовляють пізніше, ніж слова з більш податливими для розмови звуками. Деякі діти зазнають таких труднощів, що можуть протриматися з нечіткою мовою й до повноліття, формуючи стійку звичку.

Дитина повинна навчитися правильно вживати звуки до чотирьох років, звук Л — можна вивчити до шести років, тобто до школи. Звук Р також бажано вивчити до шкільного віку, в основному діти в школу ідуть з правильною вимовою цього звуку, але іноді цей процес затягується й на допомогу приходить інтенсивна артикуляційна (мовна гімнастика), яка підходить для всіх дітей від трьох років до дошкільного й навіть молодшого шкільного віку.

Вимова

Варіанти неправильної вимови звуку Р:

  • повний пропуск, особливо в місцях між голосними — сіий замість сірий, міаж замість міраж і так далі;
  • заміна Р на звук Л — галаж замість гараж, квалтира замість квартира;
  • заміна на Й — койидор замість коридор;
  • заміна на Ы — ичати замість ричати;
  • звук Р вимовляється, як в англійській або французькій, єврейській або арабській мовах, особливо часто це проявляється в змішаних родинах, де мама або тато іноземець.

Щоб перевірити, як дитина вимовляє звук Р, потрібно попросити його вимовити як окремо, так і в різних словах і складах, оскільки в різних ситуаціях звук може звучати по-різному. Буває, що окремо звук Р вимовляється чітко, а в слові його дитина не може вимовити, і навпаки.

Причини логопедичних труднощів

Для того, щоб навчити дитину правильно говорити, її бажано показати логопедові. Фахівець може оглянути будову мовного апарату, виявить проблеми вимови й визначити, яким чином можна навчиться вимовляти звук Р.

Причин, які не дозволяють утворювати при мові «рикаючий» звук, може бути декілька:

  • артикуляційний апарат може бути недостатньо розвинутий, проблему вирішують розвитком лицьових м’язів (різні гримаси) і м’язів мовних органів (вправи з язиком і щелепами);
  • язик може бути ослаблений і малорухомий;
  • вуздечка під язиком може бути недостатньо розвиненою (при цьому язик не може діставати до верхнього піднебіння), якщо ця проблема не вирішується вправами, іноді вуздечку підрізують (суперечливе рішення, краще все-таки вуздечку розтягувати заняттями, зрештою гаркавість (картавість) це не така вже й проблема в житті);
  • фонематичний слух (здатність сприйняття, розпізнання й повтору вимови) може бути порушений, при цьому дитина може пропускати звуки, плутати між собою глухі й дзвінкі, тверді й м’які (Федя — Феда, два — тва, тісто — дісто);
  • неправильне мовне дихання, яке призводить до неправильного утворення звуків, причинами можуть бути хвороби носоглотки — нежить, який триває тривалий час, аденоїди, проблему можна вирішити дихальною й мовною гімнастикою;
  • генетична схильність, яка, наприклад, проявляється в єврейській гаркавості (але не кожна гаркава людина єврей, і не кожен єврей гаркавить, це просто приклад).

Логопед при детальному вивченні повинен призначити вправи, які можна робити на логопедичних заняттях і вдома.

Розминка

Якщо у дитини до п’яти років не буде прогресу у звукоутворенні, потрібно серйозно зайнятися артикуляцією. Робити вправи для Р можна в будь-якому віці, а не тільки в дитячому, хоча чим раніше зайнятися вимовою, тим легше навчитися чітко говорити. Займатися потрібно по півгодини кожного дня протягом року. Спочатку дитина повинна говорити Р поза словами, потім потрібно навчитися будувати із цього звуку склади, слова. При впевненій вимові слів можна приступати до речень, віршів, скоромовок і пісень.

Найкращий педагогічний спосіб добитися успіху в заняттях — зробити так, щоб дитина не відчувала себе на уроці, а мала відчуття, що з ним граються.

Заняття

Розминка, вправи робимо по 10 — 20 разів кожна:

  1. Кисть для малювання. Посміхаємося з відкритим ротом і гладимо язиком верхнє піднебіння від самих зубів максимально наближаючи до горла.
  2. Маятник — розтягуємо рот у посмішці й качаємо язиком від одного кута рота до іншого.
  3. Гармошка. Посміхнувшись, із зусиллям притискаємо до верхнього піднебіння язик, виголошуючи «нь», відкриваємо й закриваємо рот, не відриваючи язика.
  4. Зубочистка. Посміхаємося з відкритим ротом, язиком масажуємо верхні зуби зсередини, проводячи зі сторони в сторону, після цього кінчиком язика надавлюємо також зсередини на кожен верхній зуб.
  5. Комарик. Виголошувати звук » з-з-з» спершу трохи висунувши язик за передні зуби, потім упираючись в основу піднебіння біля верхніх зубів.

Усі ці вправи добре розвивають артикуляційний апарат, зміцнюють м’язи й поступово розтягують «вуздечку». Однак для відпрацьовування саме звуку «Р» потрібні особливі постановочні вправи.

Вправи на постановку звуку Р

Прості, але ефективні вправи для звуку Р:

  1. З відкритим ротом притиснути язик до верхніх зубів, ближче до піднебіння, проговорюючи » д-д-д», якщо виходить, нехай дитина під час вправи сильно дуне на язик, відчувши, що язик вібрує (сам звук Р проговорювати не потрібно).
  2. Дитина виголошує звук «ж-ж-ж» із сильно відкритим ротом, наближаючи язик до верхніх зубів. Через декілька секунд створюємо вібрацію логопедичним шпателем під язиком, коливаючи язик в сторони, при цьому головне ритм, силу застосовувати не потрібно, щоб не пошкодити язик. Якщо дитина сильно подує під час звуку » ж-ж-ж», вона відчує вібрацію, яка створюється повітрям і шпателем.
  3. При широко відкритому роті виголошуємо » з-з-за», язик при цьому повинен бути максимально віддалений від верхніх зубів. Логопедичним шпателем обережно порухайте під язиком в сторони, при цьому повинен виникати звук Р.
  4. Аналогічно виголошуємо » з-з-зі», рухаємо шпателем під язиком, виходить м’який звук Р.

Навчитися вимовляти звук Р просто. Але іноді батьки не занадто звертають увагу на артикуляцію дитини й вона не вимовляє всіх звуків. Працювати над постановкою правильної дикції потрібно, але якщо не всі звуки вимовляються, але при цьому мова звучить чітко, нічого страшного — це може бути оригінальною відмінною рисою людини. Все-таки при вихованні потрібно приділяти більше увагу моральним якостям, а не зовнішнім ознакам. Але, якщо сильно намагатися, артикуляційна гімнастика при щоденних заняттях обов’язково призведе до потрібного результату.

Ссылка на основную публикацию