Художня гімнастика для чоловіків

У наш час не залишилося істинно чоловічих або жіночих видів спорту. Це стосується й художньої гімнастики. Незважаючи на те, що Міжнародна федерація завзято вважає художню гімнастику тільки жіночим видом спорту, багато спортсменів доводять протилежну точку зору. Ідею включення чоловіків «художників» у програму Олімпійських ігор підтримує сама Ірина Вінер-Усманова. Чоловічий варіант одержав назву ритмічна гімнастика (втім, англійською мовою так називається й жіноча гімнастика). У цей час у світі існують дві школи даного виду спорту.

Сальто

Іспанська школа

Зміст

Іспанська школа являє собою класичну художню гімнастику для дівчинок, яку виконують хлопчики. Атрибути, костюми й правила не змінені. Хлопці в лосинах, що обтягають, із блискітками, такий вигляд у багатьох викликає суперечливі емоції, оскільки в цьому вигляді чоловіки не виглядають мужніми.

Скориставшись тим, що в Іспанії немає заборони для виступу сильної половини людства в змаганнях з даного виду спорту, в 2005 році саме в цій країні змогли вперше відбутися змагання з чоловічої художньої гімнастики. «Масла у вогонь підлило» у 2009 році заява Міжнародної федерації про те, що художня гімнастика є винятково жіночим видом спорту. Тоді іспанські «тореадори» кинулися відстоювати свої права із запалом, який вони звичайно демонструють на кориді.

Головним героєм іспанської гімнастичної школи є Рубен Оріуела. Саме він став ідейним натхненником проведення перших чоловічих змагань з цієї дисципліни у своїй країні. Крім того, виступаючи на турнірі в Парижі, він зміг залишити позаду по майстерності багатьох знаменитих спортсменок, довівши, що чоловіча художня гімнастика має право на існування. Рубен Оріуела виступає повністю у жіночому стилі, і у такому ж стилі виступають і інші гімнасти іспанської школи чоловічої художньої гімнастики.

В іспанського варіанту є дуже багато впливових спортивних опонентів, які виступають проти його включення в програму Олімпійських ігор. Головний недолік іспанського напрямку — бажання бути у всьому схожим на жіночий вид — це стосується снарядів, рухів, костюмів, музики.

Було б добре, щоб руху й предмети мали чоловічий характер, наприклад замість стрічки — бойовий батіг, замість кілець — щит, замість булав — кинджали або мечі (або ж булави, схожі на бойові). Тоді це було б своєрідне бойове мистецтво, яке включало б у себе елементи акробатики, гімнастики й танцю, психологічна асоціація з жіночим видом спорту при використанні таких спортивних снарядів повинна зникнути. У тій формі, яка вона зараз подається, виступи можуть виглядати безглуздо, а місцями просто жахливо, адже чоловіки не повинні бути схожими на жінок, вони повинні зберігати особливості своєї статі. Щоб цей спорт заслужив визнання, він повинен еволюціонувати, віддаляючись від жіночого виду художньої гімнастики.

Шість самураїв

Японська школа кардинально відрізняється від попередньої як за формою одягу, так і за правилами. Даний різновид ритмічної гімнастики в країні висхідного сонця буває, як груповим, так і індивідуальним.

Групові виступи звичайно виконуються шістьма учасниками без предметів. Для індивідуальних виступів із предметами спортсмени використовують кільця, скакалку й булави. Граціозні рухи замінені акробатичними силовими трюками. Нащадки самураїв демонструють чудове володіння своїм тілом, фантастичну синхронність, і злагодженість у групових виступах.

Справедливості заради варто відзначити, що акробатичні «етюди» японців сильно нагадують виступи радянських спортсменів в 20-х роках минулого століття. Усі ці спортивні гімнастичні піраміди того часу, з невеликими змінами, з успіхом демонструються ними зараз.

Показові виступи японських гімнастів глядачі вперше побачили в 1986 році на Кубку світу. У цей час уже в 8 країнах існують команди, що проводять тренування по японському варіанту. Саме в цьому виді чоловіча ритмічна гімнастика швидше за все буде визнана Міжнародною федерацією.

Незважаючи на всі протести з боку Міжнародної федерації, чоловіча ритмічна гімнастика найближчим часом буде включена в програму Олімпійських ігор, але в японської школи шансів на це більше.

Незважаючи на те, що чоловічий вид художньої гімнастики (японської школи) виглядає дивакувато, не варто осміювати цей спортивний напрямок. Адже цей вид спорту трохи відрізняється від жіночої художньої гімнастики — тут застосовуються сальто, рандаты. Дисципліна включає складні вправи, які дуже видовищні — тут і жонглювання, і високоточні рухи, політ снарядів на висоту в кілька метрів, акробатичні рухи. Тому було б несправедливим, якби чоловіки були обмежено в можливості займатися художньою гімнастикою. Головне — зберігати мужність і не допускати, щоб вправи мали глузливі рухи, а потрібно, щоб вони були наповнені складними трюками й чоловічим ризикованим характером (у японців гімнастика більш мужня, ніж в іспанців).

Ссылка на основную публикацию