Вправи лікувальної гімнастики при дитячому церебральному паралічі

Вроджене захворювання ДЦП — це параліч центральної нервової системи, який може виникнути в дитини через ушкодження деяких відділів мозку. Порушення рухових функцій може почати прогресувати в пренатальному або родовому періоді, а також у перші дні життя. При ДЦП часто зустрічається спастичний синдром — хворобливе підвищення тонусу м’язів і сухожильних рефлексів. Знизити негативні наслідки розладу в домашніх умовах можна за допомогою гімнастичних вправ, рекомендованих при церебральному паралічі.

Тренажер

Лікувальний ефект вправ

Лікувальна фізична культура (ЛФК) допомагає навчитися контролювати своє тіло. Займаючись спеціальною лікувальною гімнастикою для дітей із ДЦП, можна поліпшити координацію, процеси гальмування, рухову амплітуду. Методика являє собою невід’ємну частину цілісного комплексу, спрямованого на зменшення проявів захворювання, викликаного церебральними порушеннями.

Лікувальний вплив ЛФК на організм:

  1. Зміцнює тканини й органи дитячого організму.
  2. Активізує ослаблені м’язи.
  3. Покращує поставу.
  4. Нормалізує обмін речовин.
  5. Поліпшує роботу головного мозку й кровоносної системи.
  6. Сприяє загальному оздоровленню.

Тренування

При регулярному проведенні занять можна добитися наступних результатів:

  • вироблення в дитини необхідних базових навичок;
  • освоєння нескладної трудової діяльності;
  • обслуговування себе без сторонньої допомоги.

Необхідно починати проведення ЛФК якомога раніше, у перші дні життя, потроху ускладнюючи заняття. Причому фізкультуру необхідно проводити у випадку, якщо в немовляти не виявили симптомів ДЦП, але він схильний до його розвитку.

Основні принципи методики

  1. В основі лікувальної фізкультури лежить ряд базових принципів:
  2. Заняття проводяться регулярно, без пропусків і тривалих перерв.
  3. Поетапне збільшення фізичного навантаження.
  4. Індивідуальний підхід.
  5. Проведення занять із урахуванням стадії захворювання, віку, стану психіки.

Поряд із ЛФК, обов’язково повинні проводитися корекційно-виховні заходи, що дозволяють заповнити функціональні порушення.

Заняття

Види вправ і особливості проведення занять

Будь-яку оздоровчу гімнастику слід підбирати з урахуванням потреб кожного окремо взятого хворого. Проте в кожну програму занять ЛФК включають наступні види вправ:

  • розслаблюючі;
  • сприятливі поліпшенню динаміки;
  • стимулюючі рухову активність;
  • ті, які виконуються лежачи;
  • ті, які виконуються сидячи;
  • що мають ігрову спрямованість.

Якщо хода утруднена, або хворий не в змозі ходити, заняття треба проводити біля брусів або твердої опори. На наступному етапі заняття триває біля стіни. Щоб центр ваги був однаково розподілений на обидві сторони тулуба, дії проводяться спочатку одними кінцівками, наприклад, правою рукою або ногою, потім іншими. На більш слабку сторону дається більш значне навантаження. Присідання не повинні виконуватися глибоко, найчастіше вони виконуються лише на відстань від коліна до стопи (напівприсяд).

Навики ходьби

Заняття для розвитку рухового апарата

При ушкодженнях центральної або периферичної нервової системи може виникнути порушення руху верхніх або нижніх кінцівок — тетрапарез. Відповідними гімнастичними вправами можна зміцнити рухові навички дітей-інвалідів, підвищити рівень контролю над чиненими діями.

Вправи, що поліпшують рухову активність:

  1. Вихідне положення — сидячи на п’ятах. Дорослий, що проводить ЛФК, кладе долоні на плечі, потім утримує дитину в тазостегновій області, поступово підштовхуючи його до того, щоб устати на коліна.
  2. Спочатку дитина сидить на колінах. Притримуючи його в пахвовій області (під руками), слід почати рухи зі сторони в сторону, щоб він навчився самостійному переносу маси тіла на одну ногу. Другу ногу він пробує сам відірвати від точки опори й розвести руки в сторони.
  3. Треба повернутися обличчям до дитини, що сидить на стільці. Дорослий фіксує на підлозі його ноги своїми й бере за руки. Руки простягаються вперед і нагору, так хворий ДЦП навчиться вставати самостійно.
  4. Вихідне положення — стоячи, стопи ставляться в одну лінію (одна за одною). Потрібно по черзі злегка штовхати маленького пацієнта в спину, потім у груди. Такі дії навчать його зберігати рівновагу.
  5. Вихідна позиція — стоячи. Тримаючи дитину за руку, треба розгойдувати його різні сторони, щоб він спробував зробити крок сам.

Позиція лежачи на спині, поруч розташована стіна або інша опора. Треба намагатися давити стопами на тверду поверхню, тренуючи здатність твердо стояти на землі.

Заняття для зміцнення суглобів

При ДЦП часто зустрічаються різні суглобні патології, судороги й болі в суглобах. Вправи, необхідні їхнього розвитку:

  1. Вправа виконується лежачи. Одну ногу потрібно розігнути й зафіксувати, іншу поступово згинати в коліні. По можливості стегно треба пригорнути до живота, потім відвести назад.
  2. Перебуваючи на боці й тримаючи коліно зігнутим, треба почати повільно відводити стегно.
  3. Треба притулитися животом до стола так, щоб ноги могли вільно висіти, потім поступово випрямити їх.
  4. Початкове положення — на спині. Спочатку треба зігнути коліно, потім, наскільки це можливо, випрямити.
  5. Початкова позиція — лежачи на животі, під груди підкладається валик. Утримуючи хворого за руки, потрібно підняти верхню частину тулуба, злегка переривчасто роблячи пружинисті рухи.
  6. Руку лежачої на спині дитини треба зігнути так, щоб його обличчя залишалася розвернутим у цю ж сторону. Потім кінцівка згинається при повороті голови в іншу сторону.

Зміцнення м’язів живота

У рамках ЛФК проводяться заняття, що розвивають і зміцнюють групу м’язів, розташованих у черевній порожнині:

  1. Дитину потрібно посадити на коліна, пригорнувши до своєї грудної клітки його спину, після цього потрібно разом з ним нахилитися. На наступному кроці фіксуються ноги й область таза маленького пацієнта, щоб він міг піднятися сам.
  2. Вихідне положення — лежачи на спині, руки притиснуті до тіла. Роблячи махові рухи й не допомагаючи собі руками, треба спробувати перекотитися на живіт і назад.
  3. Лежачи на спині, робляться вдихи й видихи із втягуванням живота на видиху.

Покращення розтяжки

Заняття, що підвищують розтяжку й гнучкість, допомагають добитися наступних результатів:

  • знижується ступінь виразності патологій спини хребта;
  • покращується стан спинного мозку й спинномозкових нервових закінчень;
  • зміцнюються м’язи кінцівок.

Рекомендовані вправи:

Сидячи на підлозі, потрібно випрямити ноги, при цьому тіло повинне утворювати з ними прямий кут. Вдихаючи, слід витягнути руки перед собою. Видихаючи, треба постаратися нагнутися, щоб дотягтися руками до пальців ноги. Дорослий може допомогти, опустивши корпус ще сильніше, щоб чоло теж торкнулося ніг.

Вихідне положення — на животі, руки витягнуті уздовж тіла. Робиться упор на долоні, з поступовим підйомом грудної клітки. Важливо простежити, щоб голова закидалася назад, а подих був рівним.

Лежачи на спині, ноги, не згинаючись у колінах, з’єднуються й піднімаються над головою. Потрібно намагатися дістати підлоги над верхівкою пальцями ніг. Руки не повинні відриватися від підлоги.

З положення сидячи на підлозі треба зігнути праву ногу, щоб п’ятка діставала до лівого стегна. Ліва стопа повинна перебувати із правої сторони іншого колінного суглоба.

Права рука перекладається навколо лівого коліна, їй потрібно тримати ліву ногу. Після виконання цих дій ліва рука забирається за спину до іншої сторони талії. При цьому голова повертається в ліву сторону, робиться нахил, щоб доторкнутися підборіддям до лівого плеча. Праве коліно залишається притиснутим до підлоги.

Розслаблюючі вправи

Є вправи для верхніх і нижніх кінцівок:

  1. Щоб дати відпочити верхнім кінцівкам, потрібно лягти, потім голову, руку й ногу з однієї сторони зафіксувати використовуючи грузи, наприклад, мішечки з піском.
  2. Вільна рука згинається в ліктьовому суглобі, передпліччя тримає дорослий, що проводить гімнастику. Рука повинна фіксуватися до зниження тонусу м’язів, після цього кисть струшується, потім її потрібно по черзі згинати, обертати й відводити убік.
  3. У позиції лежачи зафіксовані руки й ноги стикаються з животом. Дорослий тримає гомілки, відводячи ноги в тазостегновому суглобі. Після фіксування однієї ноги, слід робити кругові рухи, намагаючись тягнути ногу. Ноги потрібно чергувати.

Дихальні вправи

Виконувати всі дії потрібно лежачи на спині, якийсь час через сідаючи, потім переходити до позиції стоячи. Гімнастика, що коректує подих:

  1. Дитині потрібно показати, як робиться глибокий вдих і видих носом і ротом. Можна надувати кульки, гумові іграшки, мильні бульки.
  2. З різною гучністю вимовляються різні голосні звуки. Можна чергувати зі співом і грою на духових інструментах.
  3. На рахунок раз руки тягнуться нагору, робиться вдих, на рахунок два — руки вниз і видих. Вправа буде більш складною, якщо на видиху голова буде занурюватися у воду.

Ігрові вправи

Такі елементи ЛФК допомагають підтримувати інтерес до заняття, разом з тим сприяючи розслабленню. Ігрові елементи ЛФК:

Руйнівник веж. Для цієї гри можуть використовуватися спеціальні м’які модулі або звичайні подушки. Якщо дитина в стані побудувати вежу, вона робить це сама, якщо ні, — йому допомагають дорослі. Головне завдання — зруйнувати вежу.

Скоріше вибирайся. Знову знадобляться подушки. Цього разу дитина лежить на гімнастичному килимку, дорослий кладе на нього приблизно 6 подушок і пояснює, що на рахунок три йому потрібно звільнитися.

Складний ножик. Вихідне положення — поза ембріона. Дається команда: «ніж розкривається»: одночасно треба тягти руки нагору, а ноги вниз, залишаючись на боці. Дія відбувається в повільному темпі. Потім «ножик» треба скласти. Не поспішаючи, руки підтягуються до грудей, а ноги — до живота. «Ножик» складний. Вправа повторюється по три рази на кожному боці.

Ковбаса. Початкова позиція — лежачи на спині. Дорослий акуратно обхоплює щиколотки маляти й починає повільно повертати дитину в різні сторони. Поступово темп прискорюється.

Лев на полюванні. Добре підходить для групових занять. Діти сидять на п’ятах з упором на коліна навколо великого м’якого модуля (можна придбати спеціальний або використовувати в якості «острова» гімнастичні мати). Дорослий розповідає невелику історію про лева: «Жив на світі лев. Він був хоробрим і спритним, а ще йому подобалося полювання. Він чекав на здобич засідці, щоб його ніхто не зміг побачити (діти повинні, не напружуючись, згрупуватися, поклавши голову на долоні, притиснуті до колін). Потім він тихо підкрадався (показують, як лев точить пазурі й витягає спину) і стрибав (піднімаються на руках, допомагаючи собі ногами, і падають на м’яку поверхню)».

Не можна заздалегідь сказати, коли саме настане покращення. Багато чого залежить від ступеня ураження й від того, як сильно проявляється спастичний синдром. Щоб добитися значного зменшення проявів дитячого церебрального паралічу, займатися ЛФК із такими дітьми потрібно регулярно, дотримуючи поступовості й прислухаючись до особистих потреб кожного з них.

Ссылка на основную публикацию