Вправи лікувальної гімнастики після операції на поперековому відділі хребта

У наш час у нашій країні приділяється велика увага фізкультурі, але немає серйозного підходу до фізичного виховання людини ні вдома, ні в школі, ні на роботі. Нерідко вже чуєш від молодих людей про наявність у них міжхребцевої грижі. При регулярній підтримці м’язового тонусу організму можна запобігти появі цього захворювання. Гімнастика для спини буде корисна тим, хто прагне здійснити профілактику захворювання, а також для тих, хто прагне зміцнити м’язи спини після операції по лікуванню грижі хребта.

Тренажер

Особливості хвороби

Вік і старіння організму відіграє основну роль у появі болючих відчуттів. Але подивитеся уважно навколо себе — як «молодіє» проблема болю в спині. Необхідно більше приділяти увагу зміцненню спинних м’язів.

Грижа хребта найпоширеніша в поперековому відділі. Ці п’ять хребців – основна рухова частина спини нашого організму, що зазнає чималих фізичних навантажень. Наш хребет -це з’єднання костей хребців за допомогою специфічних амортизуючих дисків. Диск складається з ядра (драглиста маса) і фіброзного кільця навколо цієї маси. Уся конструкція, що складається із хребців і міжхребетних компонентів, утримується поздовжніми зв’язками, розташованими попереду й позаду уздовж хребта.

Міжхребетна грижа виникає у випадку прориву фіброзного кільця й часткового виходу вмісту ядра назовні. Ц, що з’явився «зайвий матеріал» у хребетному стовпі починає давити на спинномозкові нерви. Виникають болі в різних частинах організму.

Причини й лікування грижі на хребті:

  1. Перенесені травми в результаті аварій.
  2. Скривлення хребта. Воно може бути як вроджене — неправильний розвиток хребців з народження, так і надбане – частіше виникає й розвивається в дітей у віці від 5 до 15 років. Неправильна поза дитини під час занять веде до нерівномірного розподілу навантаження на хребет і на м’язи спини. При цьому відбувається їхня стомлюваність і ослаблення.
  3. Надмірні фізичні навантаження. Це може відбуватися удома, на роботі й у спортивному залі. Часто це не просто взятий зайвий вантаж, але й результат тривалих асиметричних навантажень на м’язи спини.
  4. Одна з найважливіших причин появи грижі в хребті – слабкий м’язовий корсет людини. М’язи спини потрібно тренувати з дитинства й тримати в тонусі протягом усього життя.

У випадку, якщо біль уже виник й не вщухає, доведеться пройти ядерно-магнітну резонансну томографію. Лікар робить заключення і визначає етапи подальшої терапії.

Лікування міжхребетної грижі, як правило, проводиться у двох напрямках:

  1. Без оперативного втручання. Це фізіотерапевтичне лікування (витягування хребта, масаж, ультразвук), ЛФК (лікувальна фізична культура), мануальна й лазерна терапія. Дані методи можна застосовувати у випадку розміру грижі не більш 6 міліметрів.
  2. За допомогою операції на хребті. У ході операції під загальним наркозом відбувається видалення міжхребетної грижі, величина якої може досягати півтора сантиметри. Після такого втручання людині необхідно пройти складний відновний процес, він називається реабілітаційним періодом.

Початковий етап занять

Після видалення грижі поперекового відділу хребта, хворий повинен дотримуватися строгого постільного режиму. Надалі бажано, що б поруч із хворим перебував хто-небудь із родичів. Хворому необхідна присутність поруч близької людину, яка буде допомагати робити перші рухи й позитивно впливати на моральний стан. Підняти емоційний настрій і сконцентрувати внутрішню енергію хворого на видужання допоможе спеціальний комплекс гімнастичних вправ.

Процес лікувальної гімнастики починається вже в постілі, через кілька днів після операції з видалення грижі. Хворого можна повертати те на один, то на інший бік. Дати йому можливість простягати руки й братися за спинку ліжка за головою, лежачи на спині. Необхідно допомагати хворому перевертатися на живіт. Пацієнт повинен рухати руками, лежачи на спині, боці, на животі. Перші рухи треба робити плавно й повільно. З появою болі гімнастику необхідно припинити. Необхідно морально підготувати пацієнта до того, що процес відновлення організму буде дуже довгим. Важливо дотримувати всіх рекомендацій лікарів і прислухатися до свого організму, щоб не перевантажити його.

Вправа

Після двох тижнів післяопераційного періоду пацієнт одягає корсет і встає на милиці, щоб уникнути повного навантаження на хребет. Таке спорядження необхідне для пересування. Усі вправи гімнастики для спини хворої робить без корсета. Хворий після операції перебуває в лікарні близько місяця. Подальшу реабілітацію він проходить у домашніх умовах. Лікар складає програму відновлення активності хребта.

Лікувальна гімнастика після операції на хребті поперекового відділу призначається пацієнтові із другого місяця післяопераційного періоду. Виконується вона в триступінчастому підході до виконання вправ. Надто важливо строго дотримуватися підібраної системи, починаючи курс із бережного режиму (як би добре себе пацієнт не почував). Потім у проміжному етапі збільшити амплітуду й динамічність окремих рухів. Далі можна приступати до складного блоку, який поєднує прості вправи, зв’язані між собою. Запам’ятаєте: фізичне навантаження на хребет збільшуйте тільки після закріплення простих рухів.

Вправи можна розділити на п’ять груп — лежачи на спині, лежачи на боці (правий або лівий), лежачи на животі, стоячи рачки й стоячи на колінах. Темп і кількість виконуваних вправ можна змінювати у залежності від самопочуття хворого. В основному це 3 підходи по 8 повторень — зробити вправу 8 разів, відпочити 2-3 хвилини, знову зробити вправу 8 разів, відпочити 2-3 хвилини, і нарешті, виконати дану вправу ще 8 разів. При виконанні всіх рухів необхідно рівномірно дихати й вчасно відновлювати подих. Вправи виконуються на м’якому килимку лежачи на підлозі.

Вправи

Лежачи на спині

Розминочні і статичні вправи

1. Дихаємо животом – глибоко вдихаємо й видихаємо. Постаратися зрівняти час вдиху й час видиху. Так швидше наступає спокійний стан усього організму. При цьому необхідно розслабитися.

2. Вихідне положення: руки лежать уздовж тулуба, долоньки «дивляться» на підлогу, пальці рук спрямовані до стіп, ноги разом.

Поставити стопи вертикально. Потім розслабити. Потягнути стопи ніг по черзі носком на себе, п’ятою від себе. Обома стопами разом повторити й розслабити ноги.

3. Вихідне положення вправи 2.

Потягнутися руками нагору, за голову. Повернутися у вихідне положення. Направити руки до стелі, повернутися в вихідне положення. Направити руки в сторони, паралельно підлоги, потягнутися однієї рукою до долоні іншої через груди. Повернути їх у вихідне положення. Поміняли руки, тягнемося іншою рукою. Вертаємося в вихідне положення. Направляємо й витягаємо одну руку за голову до стіни, а іншу – до стоп ніг. Потягнемо руки, повернулися в вихідне положення. Поміняли руки місцями й повторюємо вправу.

4. Вихідне положення вправи 2.

Згинаємо одну з ніг у коліні, відтягаємо носок стопи й підтягуємо коліно до грудей. Гомілка підтягуваної ноги намагаємося тримати паралельно до підлоги. Вертаємося у вихідне положення і міняємо ногу. Ускладнюючи цю вправу, обхоплюємо коліно руками й намагаємося підтягнути його до грудей. Тягнемося сильніше. Міняємо ногу.

5. Виіхідне положення вправи 2. Згинаємо обидві ноги в колінах, ставимо стопи широко на підлогу.

По черзі тягнемо ліве коліно до правої стопи, праве коліно до лівої стопи. В ускладненому варіанті намагатися не відривати сідниць від підлоги, тягтися, додавати амплітуду нахилу колін.

6. Вихідне положення вправи 2. Згинаємо ноги в колінах, ставимо стопи разом на підлогу.

По черзі відводимо кожне коліно назовні, намагаємося торкнутися підлоги. В ускладненому варіанті намагатися не відривати сідниці від підлоги, для цього потрібно тягнутися.

7. Вихідне положення вправи 6.

Два коліна одночасно розводимо й намагаємося ними торкнутися підлоги. Ускладнюючи вправу, тиснемо на коліна руками.

Вправи на розвиток моторики

8. Вихідне положення вправи 2. Зігнути в ліктях руки, лікті уперті в підлогу.

Стискаємо й розтискаємо із зусиллям пальці рук і ніг.

9. Вихідне положення вправи 8.

Ноги розсунути на ширину плечей, руки стиснути в кулаки. Обертаємо пальці стіп і кулачки рук одночасно в «усередину», потім «назовні».

10. Вихідне положення вправи 2.

Згинаємо праву руку в лікті, ліву ногу в коліні, при цьому стопа лівої ноги лежить на підлозі. Наступним рухом міняємо руку й ногу одночасно. Перемінними рухами робимо імітацію маршу. В ускладненому варіанті додаємо напруги в м’язах.

Зміцнення м’язів черевного преса

11. Вихідне положення вправи. 6.

Руки витягаємо до стелі перед собою. Потягнулися нагору, намагаючись підняти верхню частину лопаток. Повільно опуститися.

12. Вихідне  положення вправи 6.

Руки направляємо до колін. По черзі тягнемося лівою рукою до лівого коліна, правою рукою – до правого. Потім тягнемося до протилежних колін. В ускладненому варіанті намагаємося більше тягтися, а не скручувати корпус.

13. Вихідне положення вправи 6.

Долоні ковзають по підлозі, тягнемося до колін, піднімаючи голову з лопатками, а потім опускаємо. В ускладненому варіанті необхідно затриматися в піднятому стані.

14. Вихідне положення вправи 2.

Робимо по черзі «велосипед» спочатку однією, потім іншою ногою в прямому й зворотному напрямку. Далі виконуємо повноцінний «велосипед» обома ногами разом.

15. Вихідне положення вправи 2.

Піднімаємо ногу, зігнуту в коліні й тиснемо на уявний поршень у напрямку від себе, випрямляючи ногу майже торкаючись, підлоги. Той самий рух повторюємо іншою ногою.

16. Вихідне положення вправи 2.

Штовхаємо той самий самий поршень по черзі кожною ногою, при цьому стопи ковзають по поверхні підлоги. В ускладненому варіанті стопи відриваються від підлоги.

17. Вихідне положення вправи 6.

Руки впираємо долоньками в стегна. По черзі кожне коліно довільно тягнемо до живота й рукою з опором (із зусиллям, потрібно напруження м’язів) ставимо стопу на місце.

18. Вихідне положення вправи 2.

Піднімаємо напівзігнуті руки, розвертаємо долоньки до обличчя (читаємо уявну книгу). Одночасно відриваємо потиличну частину голови й п’яти ніг на кілька сантиметрів від підлоги й тримаємо. Потім розслаблюємо м’язи у вихідному стані.

19. Вихідне положення вправи 5.

Піднімаємо корпус наверх, відриваємо поперек від підлоги, повертаємо корпус на місце. В ускладненому варіанті робимо вправу, не торкаючись попереком підлоги.

20. Вихідне положення вправи 5.

Підняти таз нагору й м’яко й повільно маршируємо, ставлячи стопу через носок на підлогу.

Лежачи на боці

Вправи другої групи виконуються лежачи або на правому або на лівому боці

У перший блок вправ входять руху на підйом і мах ногами в сторони й наверх, а так само махи ніг із зігнутими колінами. При цьому пацієнт повинен зайняти зручну позицію, підклавши одну з рук під голову, а іншої впертися в підлогу.

У другий блок – кругові рухи ніг з відтягнутими носками стіп, як окремо, так і разом. Сюди ж можна віднести й повноцінний бічний «велосипед».

У третій блок входять руху тіла на зміцнення бічних м’язів при підйомі корпуса, при цьому руки впираються в підлогу.

Комплекс вправ

Лежачи на животі

Вправи третьої групи виконуються в положенні лежачи на животі

Тут, як правило, корпус піднятий. Руки й ноги рухаються як під час плавання. Це кругові, пружинисті рухи й поперемінна зміна положень рук і ніг.

Стоячи рачки

Вправи четвертої групи виконуються пацієнтом, стоячи рачки

Виконуються такі рухи як, потягування тулуба до правої й лівої п’яти. Поперемінне витягування правої руки й лівої ноги й навпаки. Витягування рук і ніг однойменної сторони тіла. Пружинисті почергові руху ніг і рук у висячому положенні. У цьому тренувальному комплексі пацієнт посилює роботу м’язів спини й ніг. Вчиться тримати рівновагу на опорних кінцівках. З пози рачки, крокуючи руками назад, пацієнт виходить у стійку на колінах.

Стоячи на колінах

Вправи п’ятої групи виконуються стоячи на колінах

1. Вихідне положення — стійка на колінах, руки опущені уздовж тіла.

М’язами черевного преса, м’язами спини й бічними м’язами тулуба, тримаємо корпус тіла рівно і жорстко. Розводимо руки в сторони й переводимо вагу тіла то на одну, то на іншу ногу. При цьому неактивна нога висить у повітрі. Повторюємо рух.

2. Вихідне положення вправи 1. Руки ставимо на пояс.

М’язи черевного преса, м’язи стегна тримаємо в напрузі. Дивлячись у підлогу, відхиляємося обережно назад. Вертаємося в стійку. Повторюємо вправу ( начебто гойдаємося). При виконанні цієї вправи поруч повинен перебувати людина, що страхує пацієнта.

3. Вихідне положення вправи 2.

Через сторону дістаємо й ставом перед собою по черзі праву й ліву ногу. При цьому стопа ставиться на підлогу всією площею.

4. Вихідне положення вправи 1.

Руки через сторони піднімаємо нагору й тягнемося. Опускаємо руки.

5. Вихідне положення вправи 1.

Піднімаємося, ставимо сильну ногу на підлогу, упираємося обома руками в стегно — поштовх двома ногами й підйом усього тіла. Розподіл ваги на обидві ноги.

Після відпрацьовування п’ятої групи вправ пацієнт готовий самостійно встати на ноги й зробити перші кроки, тримаючи рівновагу. Повний реабілітаційний курс в основному займає три місяці, але може протривати й довше. Щоб уникнути рецидиву, стежте за своїм способом життя. Не піднімайте руками вагу більш як 3 — 5 кілограмів протягом року. Надалі цю вагу можна збільшити до 9 кілограмів. Для того, щоб процес повернення до звичайного життя не затягнувся, будьте уважні й обережні у своїх діях. Постарайтеся звикнути до фізкультурного комплексу, і ви забудете про грижу.

Ссылка на основную публикацию