Вправи лікувальної гімнастики при синдромі грушевидного м’яза

Грушоподібний м’яз – єдиний з’єднувач подвздошно-крижового суглоба. Зовні він має форму витягнутого трикутника, що закріплюється на тазових костях. Він проходить через сідничний отвір разом з великими суинами й нервами. Даний м’яз відповідає за рух тазу, обертає й відводить стегно, забезпечує нахил уперед і підтримує голівку стегна. Якщо ця область уражена хворобою, дана ділянка випробовує сильне навантаження, усі симптоми об’єднані лікарями під одним назвою – синдром грушоподібного м’яза. Симптоми й лікування гімнастикою, а також медикаментами розглянемо далі.

Спортсмен

Причини виникнення хвороби

Поруч із самим м’язом і його зв’язками проходить велика кількість судин і нервів, тому при запаленні, коли відбувається звуження просвіту отвору, часто виникає сильний біль, причина якого – ішемія грушоподібного м’яза.

Розглянемо найбільш часті причини виникнення захворювання:

  • відсутність необхідних мікроелементів у кістковій тканині;
  • фізична перевтома;
  • неправильна поза протягом тривалого часу;
  • травма даної області;
  • застарілий остеохондроз в області попереку й крижів;
  • неякісно зроблена внутрішнм’язова ін’єкція;
  • переохолодження організму.

З гумовим жгутом

Це причини появи первинного запалення, також виділяють вторинне захворювання, коли процес переходить на грушоподібний м’яз від прилягаючих ділянок.

Саме по собі захворювання зустрічається досить рідко, категорій людей, які мають до нього схильність, не виділено. Однак тим, хто регулярно перенавантажує себе тренуваннями, важливо знати про те, які симптоми вказують на проблему, що може тільки починатися.

У положенні лежачи

Ознаки захворювання

При синдромі грушоподібного м’яза абсолютно завжди є виражені ознаки. Прихованої форми даної проблеми не спостерігалося, тому захворювання достатнє легко діагностується за скаргами пацієнта. Симптоматика запалення:

  1. Виникає сильний біль у тазовій області, що більш яскраво проявляється в положенні стоячи й при ходьбі, а також при русі стегна, сидінні нога на ногу. Іноді відчуття стихає, якщо зафіксуватися в положенні з розведеними стегнами.
  2. По відчуттях звичайно це тупий ниючий біль, спостерігається прострілювання й печіння, реагує на тепло й погодні зміни.
  3. Також є зниження чутливості нижніх кінцівок, нечутливість до колючого болю або опіку.
  4. При запущеному запаленні можуть початися проблеми із сечовим міхуром;
  5. Шкіра в прилягаючій області блідне, починається кульгавість.

У положенні сидячи

Ознаки здавлювання сідничного нерва:

  • біль, що давить, може поширюватися до пальців ніг, їй супроводжує оніміння й озноб;
  • відчуття підсилюються при пальпації гомілки;
  • також знижена чутливість, а болі провокуються погодою, теплом, нервовими станами.

Вправа

З появою хоча б одного із цих ознак слід звернутися до лікаря, який проведе діагностику й підбере відповідний курс лікування.

Перше що зробить лікар, перевірить пацієнта на наявність характерних для захворювання ознак. Для цього звичайно просять виконати ряд дій і описати супутні відчуття, також проводиться візуальний огляд і пропальпування області, що турбує. Діагностика відкидає інструментальний метод дослідження, так що не варто боятися походу до лікаря.

Лікування

Якщо лікар виявив вищеописану проблему, то лікування, як правило, буде складатися з:

  • приймання медикаментів;
  • масажу;
  • фізіотерапії;
  • ЛФК, лікувальної гіснастики;
  • застосування коректорів (устілки для взуття, спеціальна білизна).

Тренування

Звичайно лікар прописує знеболюючі й протизапальні препарати, оскільки захворювання лікується тривалий період часу, курс повторюється кілька раз на рік, у момент сезонного загострення.

Самомасаж можна виконувати вдома, головна умова – це рівна тверда поверхня, бажано вправу виконувати на підлозі (звичайно, не холодній, а на гімнастичному коврику). Інший вид масажу – ректальний, проводить доктор на процедурах. Також лікар допомагає проводити розтягання м’язів, важливий момент при виконанні розтяжки — в жодному разі не доводити до хворобливих відчуттів, максимум – приємне поколювання. Фізіотерапевт проводить прогрівання ураженої області электротоками. Іноді призначається вакуумний масаж або ж лазерна терапія.

Вправи

Декількома простими вправами, при правильному виконанні, можна суттєво полегшити протікання хвороби. Усі елементи робляться на підлозі, не повинно бути сковуючого одягу, при цьому заборонено доводити до болючих відчуттів, якщо вони все-таки з’являються, краще обговорити це з лікарем. Перелічимо гімнастичні прийому, які може порекомендувати доктор:

  1. Лежачи на спині з трохи зігнутими в колінах ногами потрібно плавно розводити й зводити їх, відчуваючи натягнення м’язів.
  2. Сидячи на підлозі, поклавши нога на ногу, просидіти близько п’яти хвилин, потім поміняти ноги місцями.
  3. Сидячи на стільці так, щоб ноги були зігнуті на 90 градусів, вставати, не розводячи колін, потім розслабити нижні кінцівки.
  4. Сидячи на стільці нога на ногу, потихеньку притискатися корпусом до кінцівки, що перебуває зверху, близько десяти раз, потім повторити з іншою ногою.
  5. Стоячи рачки, плавно випрямити одну ногу назад, витягаючи носок, поперемінно міняючи ноги, повторити три рази.
  6. Лежачи на спині, підняти пряму ногу нагору й тягнути в протилежному напрямку, намагаючись доторкнутися до підлоги. Повинно з’являтися пружинисте тягнуче відчуття, потім ноги міняються, так три повтори.
  7. Перебуваючи на животі, із зімкнутими ногами, намагатися відіпхнути одне коліно іншим, при цьому чинячи опір близько 5 секунд, потім поміняти ноги місцями.
  8. Перебуваючи на спині, з розкинутими в сторони руками, ноги підняті й зігнуті, потрібно постаратися завести ноги у лівий, потім правий бік наскільки можливо, не відриваючи лопатки від підлоги. Повторюється п’ять раз.

Проводити тренування потрібно по кілька раз на день, інакше видимого ефекту спостерігатися не буде. Якщо є така можливість, краще вправлятися в присутності спеціального тренера, який простежить за правильністю і безжпекою виконання, підкаже правильне дихання.

Ссылка на основную публикацию