Північні народи (алеути, ескімоси, інуїти, чукчі й інші) плавали на довгих і вузьких мисливських човнах, на яких рибалили й займалися полюванням, зокрема переслідували морських тварин. Це суденце довжиною до шести метрів називався каяком, але в країнах колишнього СРСР його традиційно називають байдаркою, і ця назва є більш зрозумілою для громадян СНД.
Характеристика
Зміст
Історично каяк робився з дерева або кістки — із цих матеріалів виготовлявся каркас, який обтягався шкірами морських тварин — нерп, тюленів, моржів. Мисливець розміщався сидячи, посадка здійснювалася через люк посередині човна — «кокпіт». Веслування здійснюється за допомогою двохстороннього весла, ця особливість є головною відмінністю каяка від каное.
Каяки діляться на два типи:
- човни, у якому спортсмени сидять всередині каяка, вони називаються каяки sit-in;
- каяки sit-on-top — це недавній винахід, у такому типі човна каякісти гребуть, сидячи зверху, вони називаються sit-on-top.
Каркасні
Каркасні каяки ще називають розбірними. Саме цей тип є традиційною байдаркою. Каркас роблять із дерева або металу й обшивки (так званої «шкіри»), яка покриває зверху каркас. У минулому «шкіри» дійсно виготовлялися зі шкіри тварин, зараз вони синтетичні, за ними простіше доглядати. Каркасні байдарки призначені для перевезень вантажів на тихій воді.
Каркасні каяки (байдарки) можуть компактно складатися, зберігатися в обмеженому просторі й перевозитися навіть на звичайному легковому транспорті, у цьому плані вони дуже зручні. Одномісна байдарка широко застосовувалася в туристичних цілях у Радянському Союзі.
Чим байдаки незручні:
- Складання каркасного каяка проводиться до від півгодини до однієї години у залежності від моделі спортивного судна. Звичайний каяк не настільки компактний, але його не потрібно збирати й він відразу після прибуття до водойми готовий до спуску у воду. Швидкість монтажу вважається негативним фактором, але скоріше він нейтральний, адже він компенсується зручністю транспортування й зберігання.
- А от дійсно негативний фактор каркасного каяка — труднощі із забезпеченням симетричності носа й корми відносно обшивки (шкіри). Якість пошиття обшивки має велике значення.
- Байдарка з каркасом не пристосована для плавання на бурхливій воді, адже якщо вона налетить на камені, оболонка в більшості випадків пошкоджується, що може призвести до катастрофічних для спортсмена наслідків.
- Каркасні байдарки можуть бути досить небезпечними, тому що вони не мають герметичних камер, як сучасні пластикові човни. Крім того, великі розміри й низька посадка спортсмена роблять керованість не найкращою, оскільки через занадто низьку посадку тіло в керуванні приймає недостатньо участі.
- При зустрічах з каменями байдарку потрібно постійно ремонтувати — латати шкіру, закривати пошкодження піною. Для непотоплюваності у байдарці ставлять ємності, наприклад надувні камери.
- Каркасна байдарка при русі незграбна, не здатна до різких маневрів. Вона призначена для прямолінійного руху по спокійній воді.
Надувні
Надувні каяки — це фактично надувні човни, які мають байдаркоподібну форму. Вони також мають свої недоліки:
- Головним недоліком є відсутність твердості — весляр своєю вагою може прогинати надувний каяк, при чому ніс і корма піднімаються над водою. На двомісних надувних каяках ця проблема не так виражена, але також існує. Щоби вирішити проблему, надувне суденце додатково навантажують попереду й зі спини весляра, а це зайві турботи.
- Недовговічність синтетичних матеріалів, з яких зроблений надувний корпус. Борти досить легко зашкодити. Замість камер для речей у найкращому разі передбачені не дуже місткі кишені, але і їх може не бути. Щоб надувний каяк був зручнішим, у деяких моделях роблять більш широке дно, але в такому випадку втрачається обтічність і цей спортивний снаряд стає схожим на звичайний надувний човен.
- Надувний каяк піддається дії вітру, у вітряну погоду його важко надувати й гребти. Каяк може змінювати напрямок разом з вітряними поривами й із цим важко боротися. Щоб при поривах вітру плисти, дотримуючись прямої лінії, рух стабілізують кермовими веслами.
Щоб зменшити негативні властивості, випускають комбіновані каяки — тверде дно й надувні борти. Варто відзначити й переваги — більша вантажопідйомність, непотоплюваність при неушкодженій поверхні, компактні розміри в не надутому виді й зручність транспортування.
Нерозбірні
Нерозбірний вид каяків має суцільний, переважно поліетиленовий корпус, який максимально закритий, місце є тільки для весляра (так званий кокпіт). Нерозбірний каяк досягає в довжину п’ять метрів (при мінімумі — 2,5 метра), ширина починається від 45 сантиметрів і сягає 80 сантиметрів.
Каяки роблять із різних полімерів, склополімерів, композитів і інших синтетичних матеріалів. Нерозбірним каякам немає серйозної альтернативи в спорті, вони мають кращі експлуатаційні характеристики й використовуються в каякінгу в більшості випадків.
Переваги цільних нерозбірних каяків:
- Надійність, тривалий термін служби, стійкість до ударів, зіткнень, причому навіть із твердими й гострими поверхнями. Звичайно, подряпини залишаються, але цілісність поверхні не порушується. Якщо утворилася вм’ятина, вона повинна випрямиться, якщо човен просто поставити на сонце.
- Хороша теплоізоляція, що важливо на холодній воді, коли весляр довгий час залишається нерухливим, а розім’яти ноги не виходить через обмежений простір.
- Жорстка конструкція дає можливість використовувати все тіло для маневрів, а також спеціальним рухам весла вивертатися з води (якщо спортсмен перевернувся у воду», роблячи «ескімоський переворот»).
Вибір
Якщо каяк вибрати правильно, його можна використовувати в різних водних умовах. Однак при активному плаванні в певних водах, бажано вибрати спеціалізований човен, оскільки різні каяки поводяться в різних стихіях по-різному.
Каяки морського й експедиційного типу можна використовувати в будь-яких водах, крім місць, де є швидка течія і пороги, невеликі водоспади. Обмеження пов’язано з тим, що такі судна довгі, сягають п’яти метрів у довжину, і вони не мають потрібної маневреності. Короткі каяки для білої, тобто пінистої води можна використовувати для катання по хвилях, однак невелика довжина робить їх незручними в спокійних водах. Універсальними каяками можна плавати й на бурхливих ріках, і на спокійному озері, і на морі із хвилями, але серйозного спортивного інтересу вони не представляють, а розраховані на любителів.
Найпоширеніші й найбільш універсальні каяки — пластикові, виготовлені з поліетилену, зроблені за технологією ротомолдінга, під високим тиском (без швів), а також методом склеювання. Такі пластмасові каяки дешеві, стійкі до зношування.
Незважаючи на технічний прогрес, зараз продовжують робити каяки з дерева, які можуть мати утилітарне прогулянкове застосування, а також можуть бути іміджевими предметами, оскільки мають багате оздоблення. Дерев’яні каяки перед пластиковими мають перевагу — вони легші, але є і серйозні недоліки — менш стійки до пошкоджень, з часом можуть розсихатися з утворенням щілин. Каяки з дерева можуть продаватися у вигляді конструкторів для самостійного складання.
Порівняння каяків sit-on-top і sin-in
Sit-on-top
Каяки Sit-on-top призначені для активного відпочинку. Каякінг — це досить нове масове заняття, що швидко набирає популярність, відмінне від простого спортивного змагального або екстремального заняття. Човни цього типу легкі, зручні в експлуатації й керуванні. На них досить безпечно, тому що при перекиданні людина випадає із човна, а не опускається головою у воду, як це трапляється в каяках sit-in, які використовують «спідницю» для водного захисту.
При виборі sit-on-top не потрібно вчиться робити складних ескімоських переворотів, адже ви перебуваєте на каяку, а не в каяку. Цей тип каяків має різні модифікації — від плоских для одного весляра до чотиримісних, вони можуть використовуватися на спокійній воді, а також на річковій течії або на морських хвилях.
Переваги sin-on-top:
- простота у використанні, зберіганні, у самодопомозі при перекиданні на воді, що особливо цінується новачками,
- невелика вага дозволяє легко переносити;
- не потрібно додатково укомплектовувати спідницею;
- на ньому можна зберігати більше речей, які, щоправда, повинні бути упаковані у водонепроникні мішки або контейнери;
- можуть використовуватися для різних функціональних цілей, наприклад як плавуча основа для дайвінгу, риболовлі, на плоскій поверхні човна зручно розміщати снасті й устаткування для пірнання;
- стабільно тримається на воді, зручний огляд, відносна дешевина, підходять для людей, яким важко рухатися.
Недоліки каяків Sit-on-Top
- відкриті для водної стихії, атмосферних опадів, наприклад цей вид човна незручний під час дощу, тому його використання залежить від пори року й навіть погоди;
- захисту від вологи ніякий — весляр буде мокрим завжди, оскільки на пластиковій поверхні кокпіта (місце сидіння людини) утворюється калюжа; проблема вирішується дренажними отворами, які на спокійній воді й при хорошій погоді закриваються пробкою, але в такий спосіб проблема не вирішується повністю, тому або потрібно гребти акуратно або ж займатися плаванням у теплих водах і в теплу погоду, через це каяки sit-on-top називаються літніми;
- у холодний час потрібно користуватися гідрокостюмом, крім того, зимове плавання є екстремальним і практично неможливим;
- протилежна проблема — ноги можуть обгоріти на сонці, але це стосується й усього тіла;
- труднощі з виконанням ескімоського перевороту (хоча він можливий);
- потрібно ставити додаткові сидіння, які мають регулювання, при тривалих плаваннях;
- труднощі із транспортуванням;
- каяки із зовнішньою посадкою більш повільні, ніж ті, у яких порожня внутрішність; це пов’язане з меншою стійкістю й необхідність зробити sit-on-top ширшим.
Sit-in
При відсутності спідниці кокпыт швидко заповнюється водою, стає важким і воду злити можна тільки на березі. Потрібно вивчити «эскімоский переворот», який дозволяє швидко перевернути човен у робоче положення.
Переваги sit-in:
- більш легкі в керуванні й можуть розвивати більшу швидкість при менших зусиллях;
- весляр і його речі має більше шансів залишитися сухими;
- краще підходять для довгих плавань.
Недоліки sit-in:
- важче сідати й виходити;
- кокпіт невеликих розмірів;
- потрібно використовувати спідницю при сильних хвилях;
- тіло повинне бути в певному положенні, що не зовсім зручно, якщо потрібно активно рухатися в межах човна;
- у жарку погоду під палубою може бути висока температура повітря, особливо при наявності спідниці;
- доступ до речей утруднений.
Типи по призначенню
Каяки діляться на типи за їхнім призначенням:
- Для риболовлі — в основному Sit-On-Top, рідше — Sit-In, також їх роблять із педальним приводом.
- Для серфінгу — до трьох метрів довжиною, із плоским дном і високо піднятим носом, на них зручно кататися по високих хвилях.
- З педальним приводом — тримарани, на який можна ставити вітрило, човен штовхають уперед не пропелер, а своєрідні плавники.
Види каякінга
- Рекреаційний — для прогулянок, в основному двомісні або тримісні, для сімейного відпочинку.
- Туристичний — універсальний, для запливів на цілий день або на кілька днів.
- Екстремальний — плавання по бурхливих ріках.
- Морський — плавання по морських хвилях.
- Експедиційний — міцні каяки для далеких плавань, човни такого типу іноді називають океанічними.
- Серфінг — каяк схожий на серфінговую дошку.
- Слаломний — професійний спорт «гребний слалом на каяках і каное», олімпійський вид спорту з 1992 року.
Каякінг може бути видом спорту, способом відпочити на воді або можливістю пересуватися по водній поверхні з метою риболовлі, подорожі.
Загрузка...
